Волосся Вероніки
Ронделі
Книга ронделів Івана Гайворона "Волосся Вероніки" дванадцята поетична збірка автора. Це філософсько-ліричні роздуми про Буття, земну красу і космічну гру жіночого та чоловічого начал, що насамперед є продовженням та існуванням людського роду...
Дивлюсь на яблуко в твоїй руці
Із дерева Буття - то світ пізнання.
То всеохопна радість у коханні -
Магічний біг в єдиним обручі.
Промінчик сонця на твоїй щоці
Мої вонисті висвітлив бажання.
Дивлюсь на яблуко в твоїй руці
Із дерева Буття - то світ пізнання.
Наш код єства - єднань святі ключі
То ще не ранок, тільки передрання.
В конверті дні і радість, і страждання
Втаємнено сховали сургучі.
Дивлюсь на яблуко в твоїй руці
Весна же скоро вкриє землю цвітом,
Дощем з Тавриди вмилася зима.
Моє ж кохання високосним літом
Тебе, мов плющ березу, обніма!
Пашить вогнисто нероздільний злиток
(Міцніш, надійніших нема!)
Весна вже скоро вкриє землю цвітом,
Дощем з Тавриди вмилася зима.
Вітри своє збирають сніжне мито,
Підморгують щось жартома.
З-під криги річка ще глухоніма
Ось-ось озветься хрипло й басовито.
Весна вже скоро вкриє землю цвітом.
Без тебе в мене гирі на ногах.
То вібір мій, мої важкі кайдани.
Я в ревнощах вогню - одвічний Каїн
Із словом всепрощення на вустах.
Твій голос матіолою пропах.
Мені б почуть із вуст твоїх: "коханий!"
Без тебе в мене гирі на ногах.
То вибір мій, мої важкі кайдани.
В гордині я, неначе падишах,
Твоїм щораз гнучким любуюсь станом.
Від пластики, від музики - я п'яний.
В мені кохання вигніздився птах.
Без тебе - в мене гирі на ногах.
Зійшли сніги і сонцем у душі
Кожна клітина дихає тобою,
Світанок спішно фарбою густою
Озвучив дня в півнеба вітражі.
А вітер гонить хвилі-боруші,
Шепочеться у стеблах сухостою.
Зійшли сніги і сонцем у душі
Кожна клітина дихає тобою.
Змітаюсь іній срібні комиші,
Задихало осоння кропивою.
Грім заспаний прогуркотів гарбою
Та й знов спочить приліг на контуші.
Зійшли сніги і сонцем у душі...
Експресія шляхетних почуттів.
Міцні фортечні неприступні вежі.
Вселенський поклик, буря у мережі,
Коли твою побачу навіть тінь.
Як ти в моїм з'явилася в житті,
Що навіть Купідон не встиг простежить?
Еспресія шляхетних почуттів.
Міцні фортечні неприступні вежі.
Та струни забриніли. Дух злетів
В незміряно окрилений бентезі.
Мов смолоскип у полум'ї одежі
Клен за вікном чи я полум'янів.
Еспрессія шляхетних почуттів.