Людяність

Поезії

Додайте текст тут...

До нової книгт поезій Івана Гайворона увійшли твори написані за останні роки, в яких розмаїто змальовані набутки нашого сучасника. Характерні риси його творчості - багатопоновість художнього образу, психологічгна вмотивованість, щирість почуттів, людяність. Окрасою книги є інтимна лірика. 

В поемі "Наутілус" автор талановито, з притаманною йому філософією демонструє незнищенність українського духу, безсмерття душі на длі вселенської планетарної світобудови і світосприймання.

Окрасою збірки "Людяність" є інтимна лірика - вірші "Тебе я голублю", "Забреду у Сільпо", "Запливи в мої очі" - вони свідчать про молодість, силу, впевненість і оптимізм Івана Гайворона:


ТЕБЕ Я ГОЛУБЛЮ

Ти, мабуть, не відаєш. Є в цім причина.

Тебе я голублю гріховно очима.

Тебе я кохаю, коханням не згублю,

Лише в своїх мріях та в снах заголублю!


Хотів би я в тебе увесь перелитись,

І хмелем п'янющим круг тебе обвитись.

Ти, знаю, не віриш, бо є в цім причина - 

Тебе я голублю й цілую очима.


Лелеки вертають із вирію й гуси,

На цвіт виповзає зажерлива гусінь.

Я мружусь, не в силі на тебе дивитись,

Із вуст твоїх хочеться сонцю напитись.


І різьблені ноги, і перса, і профіль - 

Штовхає в обійми тебе Мефістофель.

Не може твій янгол чомусь цього знати,

Хто ж буде твій світ над тобою тримати?


Ти щастя бажаєш, як Гретхен у Гете.

Пишу для нащадків із тебе портрета!

Краса твоя - святість світання, маданна,

Чому ж ти в цім світі така безборонна?!


ЗАБРЕДУ Я У СІЛЬПО

Забреду я у Сільпо,

ваготу скину з пліч,

Наберу алкоголю-отрути.

Буду мріять цілу ніч,

буду пити цілу ніч,

щоб любов твою, впившись, забути.


Пив всю ніч,

пив всю ніч,

пив всю ніч.

Так не може у світі цім бути?!


Прохмелів раннім вітром

з узбіч - 

прояснилось: не зможу 

забути!


Відпливає серпанку

алкогольний туман.

Краще, мабуть, придбати собаку,

чи почати писать

незвичайним роман

і трудами заповнювати вакуум.


Десь дирали січі,

десь співали півні.

Плавив місяць чоло над рікою.


І несла течія

ненароджені дні, - 

чи без тебе несла,

чи з тобою?!



ЗАРУМ'ЯНИВСЯ КУЩ ГУСТИЙ КАЛИНИ

Зарум'янився кущ густий калини,

І згори збігає день за днем.

Тут найближче до першопричини -

Задля чого в світі ми живем?!